Верховна Рада України ухвалила в другому читанні «антиколомойський» закон

Певно, ви помітили, що останні кілька місяців ми часто писали про цей закон, і маємо дещо сказати з приводу сьогоднішнього голосування.

Не будемо говорити, що зробили Коломойського відомим, бо це брехня. Коломойського і без нас знають. Ми просто зробили відомою кожну справу в суді, де він та його партнери намагались по-тихому відібрати наші з вами гроші. Кожну, яку змогли. А принагідно додали популярності суддям, депутатам, міністрам та журналістам, які йому допомагали. Ви спитаєте, як? Ми робили яскраві акції під судами — з блекджеком та продажними суддями. Ми говорили зі ЗМІ. Ми писали колонки, знімали відео, наймали юристів, шукали союзників. Завдяки нашій праці, вашим донатам, репостам і вашій же присутності на акціях про справи Бєні дізналась вся країна. І подекуди за її межами.

Не будемо наполягати на тому, що прийняття «антиколомойського» закону заслуга виключно «Демократичної Сокири», бо це не так. Нас було багато. Врешті-решт до нашої боротьби долучилась навіть частина депутатів від «слуг народу».

Ми ж провели найбільшу інформаційну кампанію про цей закон, висвітлили та підсвітили, де треба, агітували та просували цей закон. Одним постом ми ми охоплювали по кілька сотень тисяч користувачів фейсбуку. А вже наступного дня ці користувачі знали, що «антиколомойський» закон це добре, а дефолт — погано. Ми були найгучніші та зробили цей закон притчею во язицех.

Проте, ми будемо говорити, що акції під судам, де хотіли вкрасти мільярди з бюджету України, збирала виключно «Демократична Сокира». Так, з нами були ще оплачені Суркісом тутішки, оплачені невідомо ким тітушки, поліція, яка постійно докопувалась, мінери будинків суду, журналісти схожі на гопників, а також чиновники різних рівнів, видів та підвидів, які були на стороні олігархів. Але це не рахується. Під судами ми були самі.

Ми не могли наказати суддям винести рішення на користь держави, зате могли здійснювати контроль з вулиці, як громадяни, чиї гроші хочуть вкрасти. Що й робили весь рік, по кілька разів на місяць, а подекуди з перервою лише на три дні.

Отож, ми коротко порахували курчат: від дня оголошення війни до першого серйозного удару. Ні, ми не перемогли Коломойського, тому що перемогою буде програш в закордонних судах, арешт майна та ув’язнення під акомпанемент сміх_швеця.mp3. Ми значно ослабили Коломойського, створили суттєві проблеми в його планах оголосити дефолт. Так, ризик дефолту існує і досі, але ми вже показали, що багато що залежить від нас. Ми виграли час на боротьбу за кредит МВФ, і попереду ще купа роботи.

Чи сильний зараз Коломойський? Ймовірно, що так. Він досі заробляє «чорні» гроші, досі має шанси отримати від держави мільярди, його депутати нікуди не зникли, як і ручні судді. Однак, ми показали, що можемо створювати йому проблеми. Що ми кажемо Ігорю Коломойському? Не сьогодні!

Ми будемо продовжувати нашу системну діяльність. Тому що вона ефективна. Тому що вона допомагає вашим грошам лишатись у ваших гаманцях, а країні — не впасти в яму з олігархами. Але бажання мало.

Коли ми кажемо «ми», ми маємо на увазі «ви». Тому що немає ніякої «Демократичної Сокири», немає ніяких мітингів, немає ніякої боротьби і немає ніякої перемоги, ні остаточної, ні проміжної, без вас. Ми функціонуємо не як тисяча вірних хускарлів, об’єднаних волею князя Гудименко, які біжать туди, куди він скаже. Все навпаки. Князь Гудименко існує виключно, як продовження колективної волі тисяч людей, які рік тому дали йому завдання йти воювати проти Коломойського, і які підтримують цю війну своїм плечем на акції, своїм репостом у фейсбуці, своїм голосом у партійному застосунку, своєю гривнею.

Ми воюємо з людьми, які мають у кілька разів більше грошей, ніж ми колись бачили. Ми захищаємо від них десятки мільярдів гривень, тобто також у кілька разів більше грошей, ніж ми колись бачили. Все це ми робимо за ваші 200 — 500 гривень. Ми готові продовжувати, якщо ви готові.