Дніпро опівдні. В останній день літа сонце пече як в липні. Партійний намет поставили в тіні, але сонце вперто лізе в середину і виганяє Вершників та міністрів назовні, в тіньочок. В Дніпрі багато красивих дівчин. Ну дуже багато. Дівчини йдуть повз, вони зайняті.

- А ви будете робити ребрендінг?
- Ми вже зробили.
- Невже ви вірите, що з такою назвою можна бути при владі?
- Ми віримо в 4% людей з почуттям гумору.

Почалося все з того, що добра прихильниця принесла нам пиріжки та пляшку “Бехеровки”, яку одразу ж перехватив Матюшин, присмоктавсь та почав повільно танути в ранковому серпанкові. Намет збирали у перший раз - на подив швидко. На стіл поставили череп, щоб відлякувати буйних та політично підкованих бабць. Забігаючи наперед: череп відпрацював на відмінно.

- Старі депутати у вас в партії будуть?
- У нас тільки нові депутати.
- А ви самі хто будете.
- У мене маленький литейний цех [це звичайно, Швець]
- Тепер кожна кухарка… себто ливарник буде керувати державою?
- Ми вчимося.

Хазяїн бусенятка Єгер розкурив кальяна та відніс його в тінь. До нього ж долучили безкаркасні крісла. Тепер над наметом стелеться дим кальяну з ароматом журавлини. Періодично підходять прихильники D7 та вимагають фото зі Швецем та Гудименко. Спека міцнішає. Швець парить всім, хто підійшов до намету, символіку і робить це з таким завзяттям, що здається - він засидівся у кріслі Вершника і тепер треба йти на підвищення. Сонце пече вже зовсім безжалісно, ховатися майже нема сенсу. В останній тіні на площі причаївся Гудименко, зібрав круг себе з десяток осіб та займається партійним лікбезом.

- Ти розписалась? Тепер розпишися за мене, - каже чоловік дружині. Череп дивиться на нього незхвально.

Люди підходять постійно. Черги нема, але перед реєстраційним столом весь час хтось стоїть. Трегубов та Єгер реєструють, Швец барижить футболками, Гудыменко агітує, Матюшин агітує та п’є. Духлій тренує серйозний вираз обличчя, сонце хреначить, пташки співають, лютописець пише. Всі жахливо зайняті. Це й є перший день агітації. Дебют, блін.

Не встигла ПЦ МП звести свій власний палаючий МАФ в центрі Києва, як у “ДемСокиру” заявивсь справжній святий отець Олександр Дедюхін. Він прийшов та прорік щось триповерхове. Вершники оцінили [особливо третій поверх] та одразу ж виділили Дедюхіну посвідчення Міністра антимоній та складних слів.

Щоб у вас з очей не полився єлей [бозєнькі! живий священик у “ДемСокирі”, як це няшно! батюшко, охрести!] одразу ж скажу, що Дедюхін та ПЦ МП [для тих, хто мазута - Палаюча Церква Матріархального Патріархату] - речі несумісні. І Дедюхін обіцяє частину своїх сил витратити до навернення до православ’я вірян ПЦ МП. А поки віряне все ще носять під сорочкою палаюче сердечко - Олександр обіцяє їх по-Божому тролити. Як бачите, D7 вже на зорі своєї діяльності стає міжконфесійною організацією. Тепер нам терміново потрібні мулла та рабин для повного боєкомплекту.  

Отож, святий отець в компанії запеклих тролів: куди його можна пристосувати? Наприклад, висвітлювати надання Томосу УПЦ КП. Або ж нацьковувати на УПЦ МП. Сповідувати демосєків у похміллячці. Ще? Відправити місіонером до гуцулів. Ще? Влаштовувати перегони на атеїстах наввипередки із Гудименко [Понтифіком ПЦ МП]?

Важливо наступне: тепер в нас з’явиться адекватний, вумний, іронічний міністр у справах релігій. Або, як каже сам Дедюхін: “Найбільшим тролем був Ісус Христос”. А тепер уявіть собі людину, яка молиться на головного троля християн? Що він може натворити в D7? Отож.