Хроніки Орди

Дніпро опівдні. В останній день літа сонце пече як в липні. Партійний намет поставили в тіні, але сонце вперто лізе в середину і виганяє Вершників та міністрів назовні, в тіньочок. В Дніпрі багато красивих дівчин. Ну дуже багато. Дівчини йдуть повз, вони зайняті.

- А ви будете робити ребрендінг?
- Ми вже зробили.
- Невже ви вірите, що з такою назвою можна бути при владі?
- Ми віримо в 4% людей з почуттям гумору.

Почалося все з того, що добра прихильниця принесла нам пиріжки та пляшку “Бехеровки”, яку одразу ж перехватив Матюшин, присмоктавсь та почав повільно танути в ранковому серпанкові. Намет збирали у перший раз - на подив швидко. На стіл поставили череп, щоб відлякувати буйних та політично підкованих бабць. Забігаючи наперед: череп відпрацював на відмінно.

- Старі депутати у вас в партії будуть?
- У нас тільки нові депутати.
- А ви самі хто будете.
- У мене маленький литейний цех [це звичайно, Швець]
- Тепер кожна кухарка… себто ливарник буде керувати державою?
- Ми вчимося.

Хазяїн бусенятка Єгер розкурив кальяна та відніс його в тінь. До нього ж долучили безкаркасні крісла. Тепер над наметом стелеться дим кальяну з ароматом журавлини. Періодично підходять прихильники D7 та вимагають фото зі Швецем та Гудименко. Спека міцнішає. Швець парить всім, хто підійшов до намету, символіку і робить це з таким завзяттям, що здається - він засидівся у кріслі Вершника і тепер треба йти на підвищення. Сонце пече вже зовсім безжалісно, ховатися майже нема сенсу. В останній тіні на площі причаївся Гудименко, зібрав круг себе з десяток осіб та займається партійним лікбезом.

- Ти розписалась? Тепер розпишися за мене, - каже чоловік дружині. Череп дивиться на нього незхвально.

Люди підходять постійно. Черги нема, але перед реєстраційним столом весь час хтось стоїть. Трегубов та Єгер реєструють, Швец барижить футболками, Гудыменко агітує, Матюшин агітує та п’є. Духлій тренує серйозний вираз обличчя, сонце хреначить, пташки співають, лютописець пише. Всі жахливо зайняті. Це й є перший день агітації. Дебют, блін.

Не встигла ПЦ МП звести свій власний палаючий МАФ в центрі Києва, як у “ДемСокиру” заявивсь справжній святий отець Олександр Дедюхін. Він прийшов та прорік щось триповерхове. Вершники оцінили [особливо третій поверх] та одразу ж виділили Дедюхіну посвідчення Міністра антимоній та складних слів.

Щоб у вас з очей не полився єлей [бозєнькі! живий священик у “ДемСокирі”, як це няшно! батюшко, охрести!] одразу ж скажу, що Дедюхін та ПЦ МП [для тих, хто мазута - Палаюча Церква Матріархального Патріархату] - речі несумісні. І Дедюхін обіцяє частину своїх сил витратити до навернення до православ’я вірян ПЦ МП. А поки віряне все ще носять під сорочкою палаюче сердечко - Олександр обіцяє їх по-Божому тролити. Як бачите, D7 вже на зорі своєї діяльності стає міжконфесійною організацією. Тепер нам терміново потрібні мулла та рабин для повного боєкомплекту.  

Отож, святий отець в компанії запеклих тролів: куди його можна пристосувати? Наприклад, висвітлювати надання Томосу УПЦ КП. Або ж нацьковувати на УПЦ МП. Сповідувати демосєків у похміллячці. Ще? Відправити місіонером до гуцулів. Ще? Влаштовувати перегони на атеїстах наввипередки із Гудименко [Понтифіком ПЦ МП]?

Важливо наступне: тепер в нас з’явиться адекватний, вумний, іронічний міністр у справах релігій. Або, як каже сам Дедюхін: “Найбільшим тролем був Ісус Христос”. А тепер уявіть собі людину, яка молиться на головного троля християн? Що він може натворити в D7? Отож.

Будні лютописця - важкі: буває так, що за день стається тільки один злив. Але важливий. Але один. І тоді вашому покірному слузі доводиться або вигадувати купу зайвого тексту до хроніки або шукати для неї інші підстави. Так що домовимося, дорогі демосєкі та демсиньори. Краще я буду писати короткі хроніки або навіть дуже короткі - але частіше, ніж довгі - але рідше. Нормуль?

Як, наприклад, сьогодні - хроніка буде присвячена єдиному важливому інсайдові: Сокирабанк презентував перші зразки внутрішньої валюти “ДемСокири”. На аверсі або реверсі [дідько його зна, як воно називається]...  коротше, там де решка - зображений номінал монети, наприклад, “1”. А там, де орел - герб партії зі страшною мармизою та перехрещеними сокирами.

Собівартість валюти монетний двір тримає у найсуворішій таємниці, але сьогодні став відомий номінал: 1 монета = 50 грн. Нагадую, монети отримають вільний обіг у крамничці з сувеніркою та ПИВОМ, а розжитися ними активісти зможуть, виконуючи квести та інші завдання.

Ви тільки уявіть собі, як це буде виглядати, коли “ДемСокира” відкриє свій пивний заклад [а це невідворотньо станеться, рано чи пізно]. У таверну “Товстий кальмар” заходить втомлений мандрівник, в його очах - жага пригод, в його руках - стос паперу, видертий з рук депутата разом із манжетами, в його зубах - закривавлений шеврон із сердечком БЮТ. Він жбурляє на стійку жменю найменших партійних монет та проголошує на всю залу: “Ми домоглися відміни проекту РПЛ “про держцензуру під час сексу”! Усім пива за мій рахунок!”.

І тоді з-за дальнього стільця встає Вершник Нойнець, а в його прищулених очах отруйною гадюкою зміїться непідробна повага…

Але ж круто буде, га?

Лютописець різбить хроніки [це знають всі], але героєм хронік стає нечасто, зазвичай знаходяться персонажі героїчніше. Але сьогодні хочеться розповісти одну історію, у якій лютописець прийняв безпосередню участь.

Сиджу я, значить, у Телеграмі, нікого не чіпаю, ремонтую свого текста, і тут у чаті демосят мене тегають. Заходжу в чат, а там питання: “Хто пише великі звіти за половину літа?” - і відповідь: “Мабуть, лютописець Талер”. Я пояснюю, мовляв, пищу тільки хроніки та невеличкі тижневі звіти. А звіт за другу половину літа - це текст найвищої важності, стратегічний, і пише його або орккомітет, або сам Вождь Щедрін.

Після чого мені в лічку стукає користувач Макс та розповідає історію, від якої в мене волосся на голові не те щоб стає дибки, але підозріло піднімається. Є в користувача Макса знайома дівчина, вона вичитала останній звіт “ДемСокири” за другу половину літа и знайшла там [увага!] РАСИЗМ, виправила його і тепер пересилає мені. І взагалі вона хоче бути в нас редактором.

Стоп-стоп-стоп - кажу. Я ж пояснював, що не відповідаю за великий Звіт Вождя Щедріна. І взагалі, тикніть пальцем, де в нас там расизм. Користувач Макс не здається. Каже, дівчина згодна вичитувати тексти на волонтерських засадах.

Я починаю закипати. Повторюю: тикніть пальцем у звіт, де в нас там РАСИЗМ. А сам уявляю цю дівчину-редакториню [фемінітив], яка в нас з’явиться: “У вас тут мізогінія - приберіть! А тут - бодішейминг, заменіть на бодіпозитив - и пожирніше! Боже… у тексті Швеця - газлайтинг, а у Нойнеця - неприкритий ейджизм! Як не соромно!”. І тут волосся в мене остаточно стає дибки.

- Ой, *ля! - схоплюється користувач Макс. - Довбаний Т9. Соррі! Я хтів сказать - не РАСИЗМ, а РУСИЗМ. У вас русизми в українському тексті…

Після того, як ми закінчили реготати, домовилися, що дівчина-коректор таки зі мною зв’яжеться. Так ми майже знайшли коректора на партійні тексти. Але якщо раптом ви помітите у тексті РАСИЗМ - обов’язково пишіть мені. Я що-небудь вигадаю, наприклад, заміню його на бодішейминг. І пожирніше.

“Ті, в кого губа не дура,
В тих прем’єр Вован Мадуро”

Сьогодні мітинг “ДемСокири” з офіційним та дружнім візитом відвідав прем’єр-міністр Венесуели, в якому невловимо впізнавався міністр Діжечко. Він ліниво грав наклеєними бровами, ворушив наклеєними вусами та обіцяв українцям манну небесну. Але про все по порядку.

Вершники розраховували, що зранку в робочий день на мітинг проти соціалістичної політики Гройсмана прийде максимум 50 осіб і помилилися вдвічі. Прийшла добра сотня з маленьким хвостиком. Вершники одразу ж нарахували 150 осіб, зраділи та почали палити напалмом останні рішення Володимира Борисовича.

Той, хто відвідував акцію D7 вперше, мабуть, очікував [тільки] полум’яні спічі та декілька жартів. Отже, реальність могла перевищити їх очікування. Полум’яні спічі, звичайно, були - Вершник Швець розгорнув перед демосєками цілий лонґрід, в якому були і облгази з Фірташем, і цінова політика на газ, мораторій на землю та інше. Але вже на початку заходу на сцену вийшов його прем’єршество Мадуро та вступив у жорстку суперечку зі Швецем. Він обіцяв чоловікам потенцію до 900 років, а жінкам - народження одразу ж дорослих дітей.

Після чого всі присутні почали будувати соціалізм з пачок солі та такої-то матері. У ролі такої-то матері виступав Мадуро Діжечкович, а пачки солі передавали, вишикувавшись у ланцюжок, щоб збудувати трибуну для Мадуро та його наступних обіцянок.

Закінчився захід роздачею талонів на талони. Що характерно, організатори дуже намагалися вишикувати людей у чергу, але демосєкі, мабуть, настільки нажерлися соціалізму, що вперто відмовлялися дихати один одному у потилицю. Довелося роздавати талони всім, хто підвернувсь під гарячу руку. Серед інших опинилися і представники поліції діалогу, які чергували на акції; поліцейські з цікавістю розглядали щастя, що звалилося на них майже з неба та, можливо, прикидали, як розбагатіти.

Вже після акції лютописець зазирнув у новий офіс “ДемСокири” і скаже коротко: це БОМБА. Біґ-бада-бум. Розрив. Стильно та затишно одночасно. А ми ж ще й вивіску незабаром приладимо…

Сьогодні ПЦ МП [Палаюча Церква Матріархального Патріархату - пояснення для тих, хто мазута] здійснила рейд на товстого боса - УПЦ МП. Точніше, пішла в суд підтримувати знесення церквоМАФу, що УПЦ МП збудувала на терені Історичного музею. Одразу скажу - демосєків було настільки мало, що їх можно було порахувати по пальцях двох рук. Навіть лютописець у цей день ударно давав хропака, за що йому соромно. А ось імена героїв, що були присутні: Понтифік Гудименко, Міністри Серж Марко, Макс Діжечко та Надія Алексіна, голова суддівського корпусу Толік Мазур та два прості демосєкі: Ясинський та Чкало.

А зал суду, між тим, був вщерть заповнений: прийшли - Міністр культури Нищук, представники С14, Ігор Луценко. Громадськість наполягала, щоб Московському Патріархату скасували дозвіл на нежитлову будівлю.

Справа в тому, любі малята, демосята та сокиренята, що спочатку церквичка була поставлена як МАФ, аж потім, 5 років тому,  її перереєстрували, як нежитлову будівлю. А Історичний музей не розуміє, якого біса ця чортова споруда зареєстрована на її терені - і подає в суд на Мінюст. УПЦ МП на суді взагалі третя сторона, свідки. І вони щоразу тягнуть час. Ось і на цьому засіданні УПЦ МП каже, мовляв, треба дослати до суду деякі документи, але... можна не сьогодні? можна 20 вересня? ну, позязя!..

В результаті - засідання перенесене на 20 вересня, і є надія, що в цей день суд задовільнить вимоги Історичного Музею та “ДемСокири” [ПЦ МП], відбере клятий дозвіл на нежитлову будівлю у УПЦ МП та пошле той пекельний МАФ до сатанячої дупи.

На кінець заходу віруючі ПЦ МП сфотографувалися та помолилися за вдалий знос москвоМАФу. А як його згодом знесуть - МАФ можна розібрати заради святкового вогнища на славу Рглора.

ЛЮТОЗВІТ від ЛЮТОПИСЦЯ за 3-9 вересня

Для початку коротке пояснення від лютописця. Хроніки будуються по принципу “обов’язково зливати ексклюзивну та закриту інфу, окрім рідкісних виключень”, а не “писати, що скажуть і в якості виключень щось зливати”. Але в суботу був важливий день, який ніде НЕ анонсувався та НЕ згадувався і вся інфа про нього від самого початку була закритою. Тому прошу ставитися з розумінням, якщо деякі пункти ща лишаться під грифом “НІЗЗЯ!”

Субота для “ДемСокири” була знаковим днем - на прогулочному теплоході “Ельбрус” зібрались на Сход міністрів майже всі шановні демосеки. Відплиття теплоходу було призначено на 13.00, прибуття - на 19.00. Грубо кажучи, доки орккомітет та міністри не вирішать найважливіші питання, ніхто з судна не зійде. А питання ставилися наступні:

1. Спочатку була ЛЮТОЗРАДА - цей пункт суворо засекречений, але прийде час, і ви про ньогод дізнаєтеся, прошу зберігати спокій

2. Система взаємовідношень всередині партії - цей пункт повинен був обговорюватись упродовж найближчих двох тижнів, коли рішення буде прийняте, тоді ви дізнаєтеся про результат

3. Цілі та задачі D7 на останній квартал 2018 р.

- підтримка ініціатив про вільне носіння зброї - почнемо;
- підтримка проектів про вільний продаж землі - почнемо;
- підтримка проекту по ПнВК - продовжимо;
- Фірташ та газ - продовжимо дрючити та поглибимо отвори;

4. Механізм реєстрації нових членів партії - знаходиться у стадії розробки, але дещо розкрити можна: це система гейміфікації. Активісти партії будуть отримувати ігрові завдання у реальному світі [квести, рейди], а переможці розживуться спеціальною партійною валютою та знаками відмінності. За підсумками певного часу будуть оголошені чемпіони. А партійна валюта отримає обіг у магазині D7: монетами можна буде розплатитися і за пиво, і за майки.

5. Регіональна політика - з дня на день буде даний старт агіткампанії по регіонах, бусик-бусенятко [або ж сокиромобіль] вже майже готовий та риє асфальт копитом. Чекайте у понеділок-вівторок гучні анонси і най буде Рглор у вашому областному центрі. Бо ніч темна, а партію розбудовувати все одно треба.

А тепер любі малятка, хлопчики та дівчатка, сплюньте три рази через ліве плече. Смачно, кажу, харкніть, щоб пробігаючого повз хом'яка накрило, як серфінгіста на Гавайях. Харкнули?

“Наша пісня гарна й нова
Ми знімаймо офіс знову”

Так, на цей раз без зайвого шуму та урочистих постів. Бо задовбало і щоб не наврочити. Але новий офіс в нас знову є. З технічно-забобонних причин вказувати точну адресу не станемо: він розташований по вулиці Інститутській і знаходиться майже навпроти Верховної Ради. Тож якщо на орккомітет чи міністрів нападе революційна сверблячка, вони завжди зможуть вийти під Раду з прапорами.  

Загальна площа офісу - 190 кв.м, кількість приміщень - велика зала для загальних зборів та 3-4 кімнати, є кухня [для найпрацелюбніших демосєків] та барна стійка [для марнотратців]. Сам офіс трошкі підтоплений в результаті літніх злив, тож, ключи “ДемСокирі” мають передати у п’ятницю, як помпами відкачають усю воду.

Є в офісі і своя визначна пам’ятка - скриня дореволюційного вигляду. Партія вже подала запит у ЮНЕСКО на внесення скрині у перелік об’єктів культурної спадщини, але є одне "але". Зі скрині недвозначно тхне гівном. Тож це може стати на заваді міжнародної експертної оцінки, а відкривати скриню досі не наважився жоден Вершник, навіть Швець. Тож може першим станеш ти?

Ще раз нагадуємо: хроніки від лютописця - це злив інфи і має неофіційний статус, тому не поспішайте радіти. Краще ще раз від усього серця харкніть, щоб передача ключів пройшла без ексцесів. А як хом’яка чи хом’ячию [“ДемСокира” підкована у гендерному плані!] накриє знов - хай тваринка вчиться плавати. У бурхливому океані осінньої політики знадобиться.

Проводжати літо треба так, щоб не було нестерпно соромно за порвані баяни. І можна з упевненістю говорити, що “ДемСокира” впоралась.

Ще у кінці серпня у світ тамтешній відійшов відомий радянський співак, політик та агітатор Руського світу Йосип Кобзон. Пересічному українцеві Кобзон пізнього розливу мог запам’ятатися тим, що казав - доки він живий, нога укропа не ступить у Донецьк.

Зважаючи на те, що тепер у Донецьк укропові можна, D7 вирішила 31 серпня урочисто проводити Кобзона у путь останню, багатократно повернувши йому дитячу пірамідку, що Йосип одного разу подарував хворому на рак дорослому хлопчику. Тож пірамідки на акції були різні: звичайні, з головами каченяті, поросяті та нєвєдомої хрєні - можна сказати, що пірамідок було більше за людей [десь 40 осіб]. Вершники, нажаль, не вшанували акцію своєю присутністю - тільки Трєгубов віддувався за всіх. У зв’язку з різким дефіцитом пірамідок деякі винахідливі демосєкі знайшли альтернативу: анальна пробка. Одну з них, чорну та шикарну, Кобзонові підніс міністр Серж Марко. Інша була маленькою та рожевою.

Аж прямо посеред проводів Кобзона з’ясувалося, що слідом за ним пішов Захарченко, команданте всія ДНР. Загальне Віче негайно вирішило провести ще й Захарченко, але вже 2 вересня, у неділю. Одразу скажу - було набагато веселіше. Партія сказала: нада принесть курів, бо Захарченко був на курях обізнаний. Пожерти українець ніколи не проти, тож на цей раз на акцію прийшло близько 70 осіб. Смажені партійні і приватні кури були розкладені на столі, портрети винуватців торжества присунуті до парєбрика посольства РФ - і почалось!

Відкоркували шампаньолу, випили перший тост - стало радісно і святково. Випили другий - одягли куру на порожню пляшку шампанського. Випили третій - посаджали всіх курей на пусті пляшки. Після четвертого тосту намалювали на асфальті ПТН ПНХ кетчупом, а після п’ятого Вершник Гудименко запустив кетчуп за огорожу на терен РФ.

Конспірологи, щоправда, кажуть, мовляв, Захарченко живий, бо його трупа не бачили. А якщо так, він тепер знає, як вміє проводжати “ДемСокира”. Бо як проводить перший раз, другий може не знадобитися. Гірко!

Гарячі дні наближаються і Уряд “ДемСокири” подає все більше ознак життя. За сьогодні профільні міністри, непрофільні міністри та просто усіляка шолупень [на зразок лютописця], що міститься у Кабміні, поробили багацько корисного:

- придумали акцію «Highway to piramidka» на смерть Кобзона - вона відбудеться 31 серпня 2018 р. у 18.00 під посольством РФ, дитячі пірамідки, дорослі піраміди, бутерброди із розіп’ятими немовлятами та гарний настрій - для пронесення дозволені;

- розіслали прес-реліз про акцію, що готується, у різноманітні СМІ - ті, хто зніме про “ДемСокиру” кращий сюжет, отримає репліку піраміди Маслоу в натуральну величину [з гробницею Маслоу всередині];

- встали під знамена Вершника Швеця та максимально розігнали новину про те, що США просить Порошенко та АП прикласти зусилля до боротьбі із засиллям Фірташа у державних газових схемах;

- потім розкручували зі Швеця медіафігуру, пізніше подивилися на результат та почали закручувати його у зворотній бік - занадто вже потужно виходить, не всі глядачі можуть винести, не всі екрани в стані охопити...; але найближчий ефір з Антоном все ж таки відбудеться на найбільш сміливому телеканалі - Espreso - у неділю, о 17.00, в програмі Буткевича;

- намітили на 8 вересня зустріч Уряду або Великий Хурал міністрів, він відбудеться за адресою [не скажемо, якою] у пабі [закрився вчора] - зрозумійте нас вірно, зустріч закрита, тому майбутнє місцезнаходження міністрів називати не можна; а проінформувати громадськість - можна і треба!

- а також - сперечалися, сварилися, горіли у каментах, дмухали на безконтрольно розігріті частини тіла і знову йшли у бій. Бо ніч темна, Radiohead гра, а перший лист на дереві вже підступно пожовтів та невдовзі вдариться о землю.