Хроніки Орди

А дід зі Снігуронькою вже справді пішли? Справді- справді? Тож можна вилазити і звітувати? Ну що сказати, початок року був важким. Ми боролися, як могли. Багато наших товаришів полегли в нерівній битві із салатиками... Але давайте по черзі.

1. ПЕРЕДНОВОРІЧНИЙ корпоратив пройшов ще 28 грудня. На столах було тісно, ​​під столами було шумно, офіційний склад "ДемСокири"., приправлений активістами, гідно проводив 2018 рік. Навіть в покер грали, а навіщо нам були потрібні ці покерні столи, не для закусок ж? Правда, лютописець захворів і не приніс їжака, чим вкрай розчарував прес-секретаря.

2. КАЛЕНДАРІ від Процишина. Сказати, що ми сміялися, то дуже мало - це просто істерика (особливо Телепень, Сучень і Зубожовтень). Якщо вам також кортить волати з початком кожного місяця, купити можна тут - https://shop.sokyra.party/product/kalendar-vid-protsyshyna/

3. РОЗІГРАШ светра з оленями Верховної Ради, які проголосували за земельний мораторій, закінчився переконливою перемогою чарівної конкурсантки Anastacia Sooltanova, яка віддала за унікальний елемент одягу 1920 грн. Ні, гроші не пішли в фонд захисту оленів. Олені і так себе чудово почувають і відпочивають на пляжах Сейшел і Майорки.

4. СПРАВА облгазів Фірташа в НАБУ. Нещодавно Діжечко, як важливий свідок, отримав виклик на допит в НАБУ. Це означає, справа рухається, свідки перебираються, для прискорення процесу слідчим не вистачає хіба що невиспаної мармизи Швеця. А так, Діжечко побіжно відповів на питання: де він був, коли крали газ, чи бачив трубу, чи лизав трубу,чи не захотів собі трішечки газу? Діжечко відповідав і крутив очима.

5. НОВИЙ ХОЛОДИЛЬНИК в ШТАБ ПАРТІЇ привіз Макарук, міністр у справах пігів і догів. Тепер працівник D7 зможе не тільки попити кави, але і дістати з полички повноцінний обід, чим серйозно прикрасить собі офісні будні. До холодильника не рекомендується пускати Швеця [тому що товстий], Діжечка [тому що ненажерливий] і Гудименка [тому що].

6. ХАРКІВСЬКИЙ ОСЕРЕДОК набрав обертів і плідно працює над регіональною програмою. Якщо ви харків'янин, молодий, цілеспрямований і ... хоча, досить буде того, що ви харків'янин і захочете приєднатися до роботи по створенню регіональної програми. Ласкаво просимо, як то кажуть, тільки форму заповніть.
https://goo.gl/forms/T1LjqJ9pdMxhPvCE2

7. Нарешті, НАС СТАЛО 20 000! - саме стільки підписників з'явилося у "ДемСокири" на початку цього тижня. Весь творчий колектив партії від щирого серця вітає читачів з цією подією, бажає щастя, здоров'я і комерційних успіхів в Новому році, і хоче щоб нас стало більше тищ так на 80 000. А для цього потрібно трохи попрацювати. Що ж, стартуємо!

Передсвятковий тиждень – не причина розслаблятися! Тому D7 – зімкнув ряди, плечі, пузики і ситі мордяки та продовжує боротьбу за благополуччя та добробут простих і зовсім непростих громадян.

1. 18 грудня АКЦІЯ під РАДОЮ. «ДемСокира» вирішила нагадати деяким нардепам, що пора б припиняти продовжувати мораторій на продаж землі з року в рік. Щоб деяким нардепам було зрозуміліше, ситуацію з ринком землі в Україні порівняли з Марсом. Взяв участь в акції і майже справжній космонавт Комаров. Щоправда, Дмитро. І депутати Вадатурський і Мущак. І екс-банкір Сульжик. На жаль, мораторій таки продовжили, тому боротьба триває.

2. ПРОМІЖНА ПЕРЕМОГА в БОРОТЬБІ з ФІРТАШЕМ. Могутні плечі та мозолясті пузики демсокирян [Швеця в першу чергу] продавили НАБУ, яке не хотіло брати до розслідування справу Фірташа. Суд постановив внести справу проти облгазів в ЄРДР. І НАБУ – таки внесло! Тепер в будівлі НАБУ вже розвішують часник і м'яту [або що там відлякує кальмарів?] тому, що Швець став частим гостем в головному антикорупційному бастіоні України.

3. ВІДКРИВСЯ ПАРТІЙНИЙ ФОРУМ. Тепер демсокиряни зможуть обговорювати із Вершниками такі важливі питання, як проведення акцій, програми профільних міністрів, створення осередків на місцях. І при цьому ваші пости і думки не кануть в стрічку Фейсбуку, Телеграма або Вайбера, а залишаться в спільному інформаційному просторі. Вкрай рекомендується зареєструватися і взяти участь в побудові партії: https://forum.sokyra.party/

4. ПОПОВНЕННЯ в партійному МАГАЗИНІ. У продаж надійшли індульгенції для хлопчиків, дівчаток і гендерфлюїдів. Індульгенції від ПЦ МП прощають гріхи різної складності і підступності, незалежно від вашого віросповідання. Поспішайте пробачити собі гріхи, грішки і грішечки.  Бо не горіти ж в Пеклі через жадібність, врешті-решт?

5. У четвер 27 грудня відбудеться УРОЧИСТЕ ПОКЛАДАННЯ ДОКУМЕНТІВ на реєстрацію на казенний стіл Мін'юсту. Щоб відсвяткувати цю подію, «ДемСокира» збирається о 10.30 на Софійській площі і зробить невеликий марш-кидок до будівлі Мін'юсту. Музичний супровід – буде. Нудно – не буде. Талери за акцію – роздадуть.

6. У п'ятницю 28 грудня з 11.00 по 20.00 в офісі «ДемСокири» пройде НОВОРІЧНА ВЕЧІРКА. Буде весело: алкоголь, покер, душевні розмови біля ялинки [під ялинкою] і обмін подарунками за бажанням. Переконливе прохання: приносьте з собою не тільки спиртне, але і закуски. Так-так, салатики, м'ясце в каструльках та інші смаколики. Тоді і застілля стане задушевним.

З Різдвом вас, дорогі наші демсокиряни. А оскільки до кінця року ще залишився тиждень, ми продовжимо палити напалмом. І лише коли годинник проб'є 12, станемо няшними. Але це не точно.

Похмурий Святий Миколай прорубує іржавою сокирою шлях з гущавини лісу, щоб привітати милих діточок і мерзенних дорослих з Різдвом і Новим Роком. "ДемСокира" теж готується до головних зимових свят. Ох, як вона готується! Але спочатку про справи.

 

1. АНОНС АКЦІЇ під РАДОЮ 18 ГРУДНЯ за РИНОК ЗЕМЛІ

Тут лютописець включає втомлений голос і в надцятий раз пояснює, що тільки у чотирьох країнах Світу немає ринку землі, в тому числі і в України. А в загниваючій Гейропі ринок землі є, і фермери там лисніють, і ситі в них чамкальця. Тому D7 готові вийти в 10.00 ранку на свіже морозне повітря під Раду, щоб домогтися скасування мораторію на землю. Гайда з нами! Буде як завжди, тобто - весело.

 

2. ВИЇЗД АГІТКОМАНДИ в ЧЕРНІГІВ і БРОВАРИ

Цього разу місця, не дуже віддалені від Києва, відвідали міністри Діжечко, Мазур і Марк Савчук. Намети не розкладали, брали підписи від вдячних шанувальників безпосередньо в авто. Приймали всередину безпосередньо в барах в оточенні активістів, де вели розумні бесіди. Агітаційна експедиція по Україні підходить до завершення.

 

3. ВІДКРИТТЯ ОСЕРЕДКУ "ДЕМСОКИРИ" в ХАРКОВІ.

З почином! Харків став флагманом в регіональному будівництві партії. У пабі зібралися майже всі Вершники, а східне місто делегувало, в свою чергу, вумних активістів, які знаються на економіці і задають нагальні питання. Головою харківського осередку було обрано міністра Микиту Соловйова. Йому і віжки в руки, так би мовити! У Новому Році ми очікуємо багато цікавинок, пов'язаних з харківською організацією D7.

 

4. ПОЇЗДКА ТРЕГУБОВА в КРАМАТОРСЬК

Насправді Вершник Трегубов відвозив в Краматорськ тваринку. До нових господарів. Тваринка, хоч і не без проблем, доїхала, і відчуває себе добре. Але там де з'являється Вершник D7, там негайно утворюється пара десятків демсокирян і один місцевий провідник в район пабу, а там вже, дивись, і обговорюються подальші кроки команди, які добряче струсануть політичне поле України. В принципі, все воно так і було.

 

5. І, нарешті, про свято. У магазині "ДемСокири" з'явилися НОВОРІЧНІ ПРИКРАСИ і ПРИЧИНДАЛИ, які можна пристосувати на ялинку, на стіну, на кота і, звичайно, на себе. Детальніше ознайомитися зі списком девайсів можна в магазині "ДемСокири".

 

І будьте напоготові. У наступному звіті лютописцеві буде складніше потрапляти по клавішах, а в останній передноворічний тиждень він буде писати обличчям. Купуйте декриптор і уважніше вдивляйтеся у текст. Бо невпинно наближаються свята!:)

ЧЕРНІВЦІ

По-перше, четвертий вершник ненавидить Верховного вождя і Дениса Перепеліцина. І так, хоче про це заявити.

- Ми плануємо зустріч з короткою програмою. У барі, - заявив перший.

- Ми порадилися і вирішили, що краще все-таки трохи позбирати підписи на вулиці. Ти ж не проти? Без намету! Сам посидиш в теплій машині! - констатував другий.

Коли термометр показав мінус тринадцять, вершник, одягнувшись під режим «в теплій машині», запідозрив недобре. Але було пізно. Вершника вже везли по дорогах Житомирської області. За кермом чергували Толя Мазур і Ваня Ясинський - спасибі їм за це.

Взагалі, по дорогах України можна, буквально, п'ятою точкою відчути, в якій області вкладають кошти децентралізації в інфраструктуру, а в якій - кладуть на депозит. У славному і прекрасному місті Кам'янець-Подольському, задрімавши було на задніх сидіннях бусика, вершник трішечки впав і трішечкі побився різними частинами тіла об елементи салону. Ну, буває.

Улюблене [без жартів; п'ять років навчання, хоч і на заочному] місто Чернівці, зустріло компанію шкребучим морозом. Машину зупинили прямо на Центральній площі. Щоб ніхто її не загубив, позначили прапором. Іван відчайдушно намагався роздавати листівки, але при температурі мінус десять і нижче, мало кому хотілося дискутувати про ринкову економіку. Рятувало лише те, що багато громадян були проінформовані про наш приїзд заздалегідь і чекали на нас. В цілому, ми зібрали лише кілька десятків підписів. Втім, на більше, з огляду на люту холоднечу, ми й не розраховували.

Вечірні посиденьки в пабі розбилися на локальні обговорення. Одному з гостей була дуже цікава тема євроблях, в результаті чого на нього постійно перемикався хтось  з партійців. Інший же заявив, що в армії зрада і хлопці голі-босі - йому це, мовляв, знайомий прямо звідти (армії) повідомив. Твердження викликало дуже жваву дискусію. Оскільки в тому ж приміщенні проходло якесь свято місцевих айтішників, аудиторія плавно перетікала від одного столу до іншого.

 

ТЕРНОПІЛЬ

Наступного дня ми виїхали до Тернополя, де було, мабуть, ще холодніше. Четвертий вершник малодушно намагався сховатися в авто, але без особливого ефекту. Іван продовжував героїчно ловити перехожих. Окреме велике спасибі нашому симпатикові, чиє ім'я вершник, на жаль, забув [не дивно, враховуючи його неймовірну здатність забувати імена навіть близьких родичів], який не тільки поділився з нами знаннями про поточну політичну та економічну ситуацію в місті, а й розповів, кому належать шинки на околицях файного міста.

Вечірні посиденьки в Тернополі розвивалися вже трохи інакше. На самому початку вершник навернув трішечки Тулламора [що стало невеличкою націонал-зрадою - зазвичай я по скотчу] і весь вечір віщав про те, що змусило таких, здавалося б, майже нормальних людей, створити партію, чому українці ведуться на популізм і як в таких умовах, не знайшовши в списку політсил щось симпатичне, довелося перетворюватися на таку політсилу самому. Зворотня дорога на Київ нічим примітним не запам'яталася.

 

P.S. текст лютописцю люб'язно надав четвериий Вершник Вітенька Трегубов.

Розпочався останній місяць 2018 року, і що він приніс тобі, рядовий демсокирянине? І що він приніс мені, скромному лютописцю? Та дофіга приніс! - але давайте по черзі.

1. ЕКОНОМІЧНА ПРОГРАМА від Микити СОЛОВЙОВА.
“Вже скільки разів D7 твердили
що нам без профільних програм

не буде шани більш й поваги

серед соратників своїх.”

І ось нарешті - результат багатомісячної роботи викладений в загальне користування. Так ми бачимо економіку України! Приєднуйтесь до обговорення.

 

2. ПЕРЕМОГА в СУДІ над НАБУ. Так, ми змусили НАБУ внести в ЄРДР [єдиний реєстр досудових розслідувань] справу про махінації облгазів Фірташа - бо так постановив суд. Тепер Швець, який вже ходить в НАБУ, як на роботу, буде спілкуватися з антикорупційним прокурором, що почне вести справу. І якщо ти, маленький демсокирянин, будеш себе погано поводити, до тебе вночі теж прийде чорний Швець і розповість свій найчорніший лонгрід. Бу!

 

3. Таємна ЗУСТРІЧ МІНІСТРІВ. У п'ятницю в офісі D7 збиралися міністри: великі і малі, худі і товсті, і обговорювали подальший збір підписів і останній агітаційний ривок. Обговорювалися справи секретні, таємні і, природньо, темні. Було прийнято рішення - агітуємо до 15 грудня, потім потираємо лапки над скарбом у вигляді підписів і готуємо їх до здачі в Мін'юст. З усього сказаного можу дати один інсайт: можливо, в майбутньому партія займеться проблемами зеленої енергетики.

 

4. ЗАКРИТТЯ ОСІННЬОГО РЕЙДОВОГО СЕЗОНУ D7. Було близько 150 чоловік, багато пива, радості, обіймів, дітей та солі, яку партія безкоштовно роздала соратникам. Вершники сказали програмні промови, зацікавленим роздали бланки на підпис в своїх фірмах, компаніях, бригадах, гуртках моделювання. Оголосили волонтерів-переможців і обсипали їх талерами. Головний переможець отримав сокиру в масштабі 1: 1.

Кульмінація збору - партія записала відео українським полоненим морякам.

 

5. ПОЇЗДКА ЧЕРНІВЦІ-ТЕРНОПІЛЬ. В субота неділя тріо Мазур-Трегубов-Ясинський вирушили агітувати на Західну Україну і Буковину. Лютописець попросив Трегубова описати поїздку в двох реченнях, але він вклався в два слова: "Холодно, бл*ть!". Так що чекаємо розгорнутий звіт від безстрашного Вершника.

 

6. І, нарешті: ПАРТІЙНОГО ДОБРА ПРИБУЛО. Наша господарка Мара прийняла від небайдужих:

- штатив Photex FT330А;

- кріплення для телефону;

Все - для майбутньої "Сокири TV", яке - боїмося вже говорити, коли з'явиться - але з'явиться. І буде у нас найсокирніший та симпатишний сінематограф!

Чим холодніше на вулиці, тим гарячіше в інформаційному просторі: військовий стан вже вводиться, а передвиборча лихоманка поширюється повітряно-крапельним шляхом із шаленою швидкістю. "ДемСокира" теж намагається йти в ногу з часом і звітує про виконану роботу за минулий тиждень.

1. ПАРТІЙНА ПОЗИЦІЯ щодо ВИБОРІВ. Наші шанувальники [і особливо хейтери] неодноразово запитували, як ми ставимося до виборів президента і кому віддаємо перевагу. Довелося всім світом навалитися і народити офіційну позицію партії з цього приводу. Тепер наша відповідь на питання "хто?" - "сурікат в пальто!".

http://goo.gl/uVtC5r  

2. РОЛИК по ПнВК. Навіть найскромніші і нелюдимі міністри наступили на горло власній соціофобії та записали спільний ролик на підтримку податку на виведений капітал. Ролик з жабами, фаллосами і танцюючим Матюшиним прогримів в Мережі, а депутати паралельно прокотили ПнВК - і тепер ми готуємо ролик на наступний рік: не знаю, як з жабами, але фалосів буде більше

http://goo.gl/QUCi3t

3. МІНІСТР Скатерна в ОДЕСІ. Був, зустрічався з волонтерами, розмова вийшла конструктивною, а міцні напої - смачними, тепер волонтери трохи краще розуміють, що їм робити і в який бік рухатися.

http://goo.gl/Qji37p

4. ЗИМОВИЙ ОДЯГ D7. Попередні фірмові толстовки "ДемСокири" розійшлися зі свистом, незважаючи на досить пристойну ціну. А як партійці так мерзнуть, то буде розроблена нова версія, більш бюджетна. Активісти, готуйте талери!

https://shop.sokyra.party/product-category/odiag/

5. КОНКУРСИ D7. За кращі підписи до картинок минулого тижня були розіграні дві футболки "ДемСокири". Переможці -  Ігор Мирошниченко та Антон Дубенюк.

6. РОЗВАГИ D7. Партія отримала в користування два декоративних покерних столи. Тепер Вершники у вільну хвилинку можуть за ними перекинутися в дурня або в "віриш-невіриш". І то правда, не все ж бухати! Такими темпами скоро в оперу підемо. Або в планетарій ...

А на наступному тижні новин буде ще більше. Чи менше. Але події відбудуться огого.

 

ЛУЦЬК МОРОЗНИЙ
Західна Україна - це завжди акуратні будиночки, серйозні, але доброзичливі люди і два казани патріотизму, якими підписанти щедро діляться. Експедиційна команда навіть подумувала на час візиту відростити собі козацькі вуса, але рідину для росту волосся помилково вжив міністр внутрішнього вживання Матюшин.
Зокрема, луцькі підписанти принесли в намет [крім підписів, звісно] різної всячини: оптимістичний варіант гімну України і власний метод зміцнення здоров'я [лікувати всі недуги через долоні і ступні]. Яскрава дівчина принесла з собою незабутні враження. Колишній боєць "Азова", який перейшов в БПП, приніс гордість за наших захисників. Місцева журналістка принесла мікрофон і обдарувала Матюшина увагою і питаннями. Увечері в пабі на зустрічі D7 зібралося дев'ять перевірених лучан, щоб почути трохи свіжих інсайдів і схрестити свої келихи з міністерською чаркою бренді.

ЛЬВІВ ДИСКУСІЙНИЙ
Серце західної України, батьківщина українського метро, ​​місто кав'ярень, єдиний порт країни, який може приймати літаючі авіаносці НАТО - все це Львів. Перший день агітнамету пройшов на площі Ринок. Львів'яни не підвели: рух на стоянці D7 був майже такий же, як і в рекордному Харкові. Завдяки постійному напливу людей ставало тепліше у всіх сенсах, хоча агітатори все одно відверто мерзли: Матюшин вживав, фотограф Настя рятувалася гарячим чаєм, людина-оркестр Процишин приспівував, підігравав і пританцьовував. Як дбайливий [не від слова "довбати"!] Господар міста, до нас підійшов мер Садовий. Він сказав, що стояти на площі в політичних цілях не прийнято і запропонував інше місце. На тому й зійшлися. Увечері в пабі зібралося близько 30 осіб, об'єднали столи та обговорили подальші плани "ДемСокіри" в тісній і дружній обстановці.
Другий день міг пройти під кодовою назвою "Помста Садового". Запропоноване місце виявилося точкою збору політично підкованих пенсіонерів. Вони накинулися на намет D7, як білі акули на червоне м'ясо. Матюшин відбивався, як міг, але ж  він не всесильний - у міністра вживання почало сіпатися око - і тоді за нього заступився Процишин. Зазнавши серйозних втрат, демсокирівці все ж відбилися від охочих до політики пенсіонерів і тільки німим докором над наметом височіла матеріалізована фраза: "А чому у вас сокира - демократична"?

Львів був складний, але до дідька гарний! За що йому низький уклін.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - ДРІМУЧИЙ, тобто той, що ДРІМАЄ

Хмельницький тепер рекордсмен. Якщо раніше я назвав Кропивницький містом просто спляче [29 підписів за перший день], то Хмельницький - голосно й солодко спляче [21 підпис - за два дні!]. Сам він - акуратний і красивий, і сни пливуть над ним, зрідка перемішуючись з хмарами. Втім, і тут зустрічаються рідкісні свідомі: демсокировець Іван вистояв цілий день на наметі і отримав за це цілого талера.

Хоча нудно в експедиції не було: спочатку підходили пенсіонери по декілька штук, один з них колишній виконавчий директор при Совку, питав у Матюшина: "А що ваша партія зробить для нашого заводу" Темп ""? Потім, в кінці дня, біля палатки влаштували баттл п'яні роми і не менш наклюкані місцеві. Загальний рахунок протистояння - 1:1, жодна партійна колонка в процесі бою не зникла, коней теж не вкрали.

Вечірні партійні засідання в пабі були дуже камерними, але вкрай позитивними: п'ять  активістів виявилися відмінними хлопцями, що дає Хмельницькому деяку надію.

Але туалети цю надію дещо притуплюють. Туалети - це окрема розмова: відмінності між М і Ж у Хмельницькому не запропоновані, одні кабінки для всіх [і деякі з них без дверей].

ВІННИЦЯ  БАДЬОРА

Хмельницьке тренування плавно перейшло у вінницьку ударну роботу. Навіть незважаючи на запізнення Комарова, який чомусь вийшов в Козятині [кожного блогера та гіка рано чи пізно тягне в Козятин].

По-перше, людей у ​​Вінниці було набагато більше. По-друге - є попит, є і пропозиція. Пропозиції ротом вимовляв - та увійшов в агітаційний раж Матюшин. Він набрав такий ритм, що почав агітувати пенсіонерок, які йшли повз, зачаровувати їх, і змушувати ставити підписи. А один з підписантів приїхав до намету з котом на плечі. Кіт також розписався, хоча у нього лапки. Шкода, що, Мін'юст цей підпис не прийме.

Вечірній паб прийняв в себе близько десятка демсокирян, хреновуха текла рікою, Комаров і Матюшин віщали. Мимохіть Матюшин встиг дати інтерв'ю місцевому мережевому виданню "На Парижі". Загалом і в цілому, експедиція в пабі добре напружилась і чекала другого дня з наміром відпочити.

Дзуськи! У місці дислокації намету щонеділі збирається Вінницьке віче - це такий собі політично-розважальний захід для місцевих пенсіонерів. І ось пенсіонери бачать намет молодої [тм] прогресивної партії і в них включається режим "їжа" ... Загалом, тролі похилого віку від душі познущалися над "ДемСокирою" - і Матюшин, Комаров і Денис витримали цю облогу з великими душевними втратами: врешті, їм хотілося геноциду і на ручки.

Але в обох містах активісти D7 були яскравою плямою на тлі буднів - це незвичайні, нестандартні і дуже світлі люди. За що вам і спасибі, Хмельницький та Вінниця. А ми їдемо далі, соктромобіль вже б'є копитом.

P.S. Лютописець дякує міністру Матюшину, який став його очима [шкода, що не горлянкою] в цій подорожі.

Спасибі, Запоріжжя, за твою козацьку привітність. І за пригоди, звичайно. Їх перепало і експедиційній команді, і шанувальникам D7.

ЗАПОРІЖЖЯ ІНДУСТРІАЛЬНЕ. Втягнув ніздрями повітря з домішками важких металів - і все, можеш вважати себе трошки запорожцем. Так місто зазвичай і зустрічає гостей з місць далеких і не дуже. Не зомлів - і це вже перемога, тепер можеш займатися своїми справами. Ми і займалися: зранку  Денис, Вершник Гудименко і Настя ставили намет, а потім пішов приплив людей і нагрянула хороша погода. Щоразу,здається, все - це точно останній літній день, цьогоріч осінь вже побила купу температурних рекордів, а потім - бах! - і повітря в кінці жовтня прогрівається до +22 С. І сонечко мружиться на перехожих. Ходи тепер хоч в маєчці, столичний мажоре.

ЗАПОРІЖЖЯ РЕЄСТРАЦІЙНЕ. Люди йшли не те, щоб нескінченним потоком, але цілком собі життєздатним струмочком. Багато було знайомих Гудименка, Дениса та Наталі, які відчували себе як вдома, тому що і були, власне, вдома. Правда, частина підписантів прийшла в поганому настрої: в рекламі заходу була вказана інша локація намету - і вони вже втомилися виконувати квест "знайди в своєму місті D7 і розпишись, врешті-решт”. Що здивувало в підписантах: за таку гостру, навіть скандальну тему, як легалізація проституції, ніхто не порушував. На другий день Наташа Смаглюк не витримала і запитала "Що ж ви проституцією не цікавитеся?". "А чого цікавитися? Он вони, стоять" - спокійно відповіли місцеві.

ЗАПОРІЖЖЯ ВИДИХАЛЬНЕ. На жаль, в пабі ввечері відпочити нормально не вийшло - на зустріч прийшло аж 40 осіб або близько того, але сервіс [ах, цей запорізький сервіс!] залишав бажати кращого. Однак без цікавих розмов демсокирівці все одно не лишилися. Наприклад, шанувальники D7 сильно переймалися легалізацією грального бізнесу. Верховний вождь Щедрін  запропонував для відвідувчів казино ввести строгий дрес-код: піджак і краватка-метелик, як мінімум. Заповзяті запорожці подумали і вирішили, що організують перед легальними гральними залами прокат смокінгів.

Запорожці, велике спасибі за гостинність, активність і - за два баяни, які подарували на випадок трагічних смертей відомих осіб в стані агресора. А ми повертаємося до Києва, після чого висуваємось в бік західної України. Дороги-дороги ...

[записано лапо-рукою вершника Трегубова]
На вигляд Черкаси – це такий мальовничий район Києва, який чомусь побудували в 180 кілометрах від основної частини міста. Нічого дивного - в нашому містоплануванні і не таке буває. У будь-якому разі для киянина це справжня радість для очей: ось так виглядали непафосні райони столиці в свої найкращі часи.
Але в Черкаси ми їхали не краєвидами милуватися, а підписи збирати. Поїхали невеличкою командою у складі вершника Трегубова, міністрів Мазура та Діжечка та Єгера, нашого улюбленого завгоспа.
Встановивши намета на площі, ми тренувалися у оцінці перехожих. Бо до одного типу людей слід посилати Мазура:

- Ми за наркотики та проституцію, підпишіться тут!
…а до інших – Трегубова:
- Ми за те, щоб податківці дістали руки з соромицьких місць!
Діжечко – модель-універсал, але він у нас такий один.

Черкаси місто приємне, тож бандюки до нас не підходили, та й міських навіжених особливо не було. І це ми навіть черепа не доставали. Потішив дядечко, що, прочитавши нашу програму, зло буркнув «от хіба що підтримки (пейоративне визначення геїв) не вистачає». Ми просто не встигли йому пояснити.
Втім, більшість з тих, хто прийшов, вже знав про нас заздалегідь і відчайдушно нам допомагав: хто підписами, хто компанією, хто смаколиками.

Загалом, підписів було зібрано небагато – хоча це й не найменше з усіх міст, де ми побували. Невеликі міста Центру – не зовсім наша аудиторія. Хоча наша проблематика їм знайома, і, якщо подати все правильно, навіть близька – особливо в питаннях дерегуляції та озвірілих податківців. Докричатися до черкащан через Інтернет важкувато, а на ТВ нас малувато. Але ми над цим працюємо.

Вечірні посиденьки у кафе були приємними. Говорив не стільки Трегубов про ідеологію, скільки Діжечко про життя. Цінна особистість цей Діжечко. Шкода, що він у нас один. А от про другий день нічого путнього не скажу, бо довелося виїхати вночі. І ще: мало що виглядає настільки ж містично, ніж міст через водосховище в темряві осінньої ночі.