Дніпро. Збір підписів

Дніпро. Звіт

Дніпро, ти був класним. Хоча, чому був? А тому, що час підводити підсумки першої нашої мандрівки вниз по річці Дніпро в однойменне місто. Це вже потім, ми [мабуть] будемо нити, що в місті N прийшло замало прихильників, в місті Z хінкалі виявилися недосоленими, а в шаурми відчувався присмак шаверми. Але поки порівнювати ні з чим  ми просто накопичуємо досвід та вбираємо нові враження [а дехто заливає їх у себе літрами].

ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ. В Дніпрі мало міських божевільних. Або вони сховалися. Або їх налякав череп-оберіг на столі. В перший день збору підписів люди підходили до намету постійно, в тому числі незнайомі. І переважна більшість була адекватною. Окремо хочеться згадати бабцю 1930 року народження, що підписалася за нашу реєстрацію.

ДОСВІД КОМАНДНИЙ. Поділ праці робить з мавпи людину, а з людини  демосєка. Агітаційна група, незмовлюючись, розділила між собою обов’язки та бадьоро завдавала добра та пестощів оточуючим: Гудименко агітував, Швець барижив, Трегубов та Єгер збирали підписи, Матюшин знищував принесений аборигенами алкоголь [теж важливе завдання, між іншим], Духлій консультував щодо шкіл робототехніки, Талер писав гарячу хроніку. За злагодженність команді можна зарахувати тверду п’ятірку по стародавній п’ятибальній шкалі.

ДОСВІД ПИВНИЙ. “Якщо дуже пива пити  можна в партію вступити”. В пабі “Баваріус” зібралося близько сотні прихильників. Вершники, що прибули до Дніпра майже в повному складі [лише Нойнець залишився в Києві та проголосив себе лідером партії] звітували про виконану роботу: зібрано декілька сотень підписів. Вони визнали, що дебютний день вселив у їхні серця оптимізм. Далі Вершники розділили аудиторію на тематичні столи: політика та економіка. Цікаво що одним з головних питань, яке ставили дніпровці за столом та в курилці було: “А як ви будете діяти, якщо станеться революція або переворот?”. “У межах чинного законодавства”  обережно відповідали Вершники та Міністри.

ДОСВІД ПОХМІЛЬНИЙ. Зранку “ввімкнулася” осінь і експедиційна команда на власних тушках відчула, що немає кращих ліків від похмілля, ніж встановлення партійного намету під холодним дощем. Втім, епізодично сонечко з'являлося все ж після опівдня. І хоча намет “ДемСокири” спеціально був встановлений у місці, де загубити його легше, ніж знайти, люди продовжували приходити майже до від’їзду. В результаті маємо ще плюс пятдесят підписів, як мінімум.

ДОСВІД ЕКСПЕДИЦІЙНИЙ. Дніпро був класним: від подарованої “Бехеровки” та шаурми до посмішок та подяки. Хоча, чому був? Дніпро є та залишається, йому ще осередок партії створювати, а це справа серйозна та клопітка. А ми рушаємо далі і кажемо, обертаючись: “Дякуємо, Дніпро!”