Біографія
Я пишу тексти. Це те, що я вмію робити. Людям часто подобається. Деякі з них дають мені за це гроші.
Це тому, що я мислю текстами. Ми усі це робимо в тій чи тій мірі, але у кожного в голові своє кодування, свій звичний засіб збереження даних. І, так, моя схожа на книгосховище. Чи на вашу папку Documents з усім її гармидером, та ще й відсортованою за датою.
Ще я добре пояснюю речі. Можу, наприклад, пояснити людині, що вона не дуже розумна, за допомогою простих, коротких та ввічливих фраз. Тому я в партії відповідаю за програму та ідеологію. А за важливі переговори відповідають інші люди.
Взагалі-то, я за політичними переконаннями – радикальний центрист. Це така ідеологія, що пропагує політичний прагматизм. Як в медицині – все є отрута та все є ліки. Як немає універсальних ліків від будь-якої хвороби, так само немає абсолютно поганих чи універсально хороших політичних прийомів. Є ті, що треба вжити для досягнення певної мети в певних умовах.
Моя мета – це стійка Україна на гідному місці серед європейських держав. Країна, де економіка здорова, правила гри зрозумілі, а армія – рівно така, щоб ідея сіпнутись в наш бік розцінювалася б будь-яким сусідом як дуже невдала. А ще та, у якій мізки громадян не загаджено радянщиною. Тому я створив праволіберальну партію. Це не тому, що я вдень плачу над томиком фон Мізеса, а вночі над цеглиною Енн Ренд. Це тому, що я і вдень і вночі плачу над новинами. І ще те тому, що в таких умовах до омріяної цілі призводить саме цей шлях, а не якісь інші. Якби витягнути Україну з тієї… місцини, де вона знаходиться, могли б методи шведської соціал-демократії, я б створював соціал-демократичну партію та ламав би голову над тим, як відбілити бренд, засиджений різними потворами.
А ще трішки втомився жити в країні, де усі, від політиків до випалювачів стерні, роблять дурню лише тому, що так звикли.
У мене три освіти: журналістська, філософська та богословська. Був колись в голові план: перша – для грошей, інші – для душі. Журналістська, чесно кажучи, мало допомогла. Я таки став нормальним журналістом, але не завдяки їй. А от філософська була справді корисною. Богословська – то окрема тема. Я досі вважаю, що, при всій своїй специфіці, це єдина правильно зорганізована освіта в країні – тому що, по суті, вона корпоративна. Вчитель особисто зацікавлений в тому, щоб випускник не був дубом, отож, і навчання «на відчепись» немає.
Взагалі я став нормальним журналістом лише тоді, коли забив на все, що знав про журналістику. Я на кілька років пішов у внутрішні комунікації великої корпорації-розробника комп’ютерних ігор. А оскільки політика не відпускала, писав про неї в блог, відкинувши всі звичні стандарти та формати. І тільки тоді зрозумів, наскільки застарілими та відірваними від життя вони були.
Якби я прочитав власну біографію, я б уявив собі когось, зовсім не схожого на мене. Я не схожий на богослова. Я не схожий на ветерана. Я навіть на досвідченого журналіста не дуже схожий. Оточуючі стверджують, що я схожий на котика. Ну няв, що поробиш.
Так, я служив в ЗСУ. 2015/2016 роки, 15 місяців по мобілізації, більшість з них у пункті постійної дислокації. Так, на фронті теж був – сектор Б/ОТУ Донецьк – нічого героїчного, але дуже багато корисного досвіду. Зараз – старший лейтенант резерву. Волів би ще одне звання – до капітана. Просто звучить круто.
Мене добре мотивують кілька речей. По-перше – страх, а по-друге – злість. Мені дивно чути, що хтось через страх ховається від фронту. Агов, сонці, ви ідіоти? Ви вважаєте, що зустріти ворога вдома в м’яких капцях безпечніше, ніж зі зброєю та в групі людей, навчених нею користуватися? Це так не працює.
Страх двічі виганяв мене на Майдан. Бо ж якщо пробачити фальсифікацію виборів чи побиття мітингарів – завтра не буде ані виборів, ані мітингів. А це страшніше, ніж кийком по пиці.
А злість просто не дає мені стати гнучким, слизьким та безхребетним. В сенсі, заважає перетворитися на ідеального політика.
Моя родина походить з Києва, Криму та Одеської області. Крим для мене – особисте. Дуже особисте.
Я люблю котиків та Візантійську імперію. Так вийшло. Котиків у мене вже по максимуму, тому якщо хочете мене порадувати – подаруйте мені на день народження Трапезунд. Чи хоча б острів на Егейщині.
Взагалі я переконаний, що ніщо в житті не було даремно. Мені в житті ставали в нагоді найдивніші речі, від хобі 15-річної давнини до базового знання латини, від магістерської по інформаційним війнам, захищеної ще у 2006 році, до відкритої абсолютно випадково американської візи. Це мотивує.
Я не розглядаю еміграцію просто тому, що не зможу загоїти рану, яку вона принесе. Я точно знаю: моя мала батьківщина вже в окупації. Тому в мене, базово, немає виходу: залишається лише зробити цю землю придатною до життя.

А що буде з кордоном?
4 грудня 2019 14:42
Мене в контексті Нормандських перемовин лякає один аспект, про який зараз мало хто згадує.
Мене в контексті Нормандських перемовин лякає один аспект, про який зараз мало хто згадує.

Справам Майдану Труба?
26 листопада 2019 17:04
Це Віктор Трегубов і це розпачливий текст про Майдан. Спробую коротко.
Це Віктор Трегубов і це розпачливий текст про Майдан. Спробую коротко.

YOUTUBE
Чому ми праволіберальна сила
8 квітня 2019 17:32
Іноді нас питають: мовляв, ось ви говорите, що праволіберальна партія. А що це? Це типу за свободу?
Іноді нас питають: мовляв, ось ви говорите, що праволіберальна партія. А що це? Це типу за свободу?

Заява щодо результатів першого туру виборів Президента
4 квітня 2019 20:12
Після першого туру президентських виборів нам посипалася ціла низка запитань. Люди бідкаються.
Після першого туру президентських виборів нам посипалася ціла низка запитань. Люди бідкаються.

Заява Партії щодо закріплення курсу до НАТО та ЄС в Конституції
7 лютого 2019 16:43
«Тайожний Союз» був на порядку денному не в позаминулому сторіччі, а шість років тому. В б-ство народів досі вірить багато хто в нашій країні.
«Тайожний Союз» був на порядку денному не в позаминулому сторіччі, а шість років тому. В б-ство народів досі вірить багато хто в нашій країні.

Про міф "агрохолдинги все поскуповують"
17 грудня 2018 14:18
Поговоримо про те, як агрохолдинги все поскуповують. Хоча вірніше буде висловитися інакше – "агрохолдинги можуть купити щось, а можуть і не купити". У них банально немає грошей, щоб "райт нау" зібрати право власності на весь земельний банк, яким вони керують. Навіть за поточними цінами оренди.
Поговоримо про те, як агрохолдинги все поскуповують. Хоча вірніше буде висловитися інакше – "агрохолдинги можуть купити щось, а можуть і не купити". У них банально немає грошей, щоб "райт нау" зібрати право власності на весь земельний банк, яким вони керують. Навіть за поточними цінами оренди.