Програма з наркополітики

Партія Демократична Сокира виступає за такі засади державної політики щодо наркотиків:

 

"Є переконливі докази того, що стратегії боротьби з наркотиками за допомогою силових методів не можуть вирішити цю проблему, і що у війні з наркоманією неможливо здобути перемогу", - Глобальна комісія ООН з оцінки боротьби з розповсюдженням наркотиків.

 

Війна з наркотиками програна наркотикам. Цивілізація це визнала, і змінює підхід до проблеми зловживання наркотичними  речовинами з карального на гуманний. Але не українська правоохоронна (смішно звучить, згодні) система.

 

Ви запитаєте “Чому? І якого біса МВС втручається в медичні питання?”

Відповідь буде непроста і комплексна

 

Почнемо з того, чому питання наркополітики має бути сферою відповідальності МОЗ, а не МВС. 

 

У всьому прогресивному світі формування і реалізація наркополітики, попередження і боротьба з наслідками зловживання речовинами - це медичне питання і виключна компетенція сфери охорони здоров’я.

До 24 січня 2020 року одним з основних завдань  Міністерства охорони здоров'я України (виходячи з  Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров'я України від 25 березня 2015 № 267”) було: 

3-1) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу;

4) координація діяльності органів виконавчої влади з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

Але схоже, прем’єр-міністр Гончарук захотів зробити приємно МВС. І вирішив зменшити повноваження МОЗ у новій версії Положень.

Сьогодення виглядає так:

МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань. 

Тобто тепер МОЗ не координує інші органи влади та не є головним у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу

 

Тепер поглянемо на “Стратегію державної політики щодо наркотиків” на період до 2020 року, яка чітко розмежовує зони відповідальності:

 

Міністерство охорони здоров'я України - сфера створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських наркотичних засобів; надання медичної допомоги щодо їх застосування; лікування, профілактики та реабілітації наркозалежних осіб;

 

Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (структурний підрозділ МОЗ, скорочено - Держлікслужба) - формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері обігу наркотиків, запобігає та протидіє їх незаконному обігу в межах наданих повноважень; здійснює державне регулювання, контроль і координацію діяльності органів виконавчої влади у цій сфері; взаємодіє та інформаційно обмінюється з міжнародними організаціями та компетентними органами іноземних держав; займається аналізом та оцінкою впливу наркоманії та наркозлочинності на суспільство, економіку та міжнародні відносини, права і свободи людини.

 

МОН, Мінсоцполітики - сфера організаційно-практичного забезпечення профілактики та реабілітації наркозалежних осіб;

 

Чим в такому разі повинні займатися люди в МВС?

 

Правоохоронні органи - сфера боротьби з незаконним обігом наркотиків, їх аналогів і прекурсорів, проведення оперативно-розшукових заходів, виконання функцій виявлення, недопущення вчинення та розкриття злочинів

Все. Крапка.

 

Ми ж бачимо, як МВС намагається монополізувати усі сфери державної політики щодо наркотиків - самостійно визначати пріоритети, саме собі звітувати, ліцензувати, лікувати та штрафувати.

 

На жаль, сьогоднішній стан справ дозволяє поліції імітувати боротьбу заради боротьби та діяльність заради статистики. Зміщуючи акцент на покарання споживачів, система може збільшувати своє фінансування нескінченно. Класичний фокус підміни причини та наслідку заради збереження процесу, а не досягнення результату.

 

І ось ми бачимо фільм з трьома сюжетними лініями: у першій державні мужі кажуть: "ніякого медичного канабісу (гуманізації наркополітики / ефективних реформ / ваш варіант), поки не переможена наркомафія!". У другій – зберігається статус-кво: процвітаючий з подачі поліції чорний ринок. Про ці взаємозв'язки нам із шаленою частотою повідомляють ЗМІ в новинах. У третій сюжетній лінії лишається прекрасна можливість пастись для поліцейських нижчих рангів, адже у них завжди є змога залякати батьків студента, підкинути невелику кількість наркотиків і вимагати хабаря. Або просто підвищити статистику та поламати життя випадковим перехожим.

 

Такий фільм потрібно знімати з прокату. Саме тому ми презентуємо окрему підпрограму “Демократичної Сокири”, присвячену державній політиці щодо наркотиків.

Державна політика щодо наркотиків повинна базуватися на принципах законності, дотриманні прав людини, доступності наркотичних засобів для медичних і наукових цілей, дієвість боротьби з пріоритетними напрямками - наркобізнесом, контрабандою та корупцією у цих напрямках, науково-обґрунтованим підходом до лікування та профілактики залежності від наркотиків. 

Система контролю за обігом наркотиків і доступу до наркотичних лікарських має будуватись на засадах розумної самодостатності режимних заходів, потребує скасування надмірних адміністративних обмежень одночасним забезпеченням надійності контролю.

 

Ми готові захищати права людей хворих на наркозалежність і переконані, що держава має надавати соціальну підтримку та лікування для таких громадян.
Вибір гуманізму як головного вектора розвитку наркополітики заснован на успішних прикладах боротьби з поширенням наркотиків у країнах Західної Європи, Канади, Ізраїлю та інших провідних країн світу. 

Нашими напрямками в реформуванні сфери наркополітики будуть:

- Основною метою є захист законних прав громадян у сфері громадського здоров’я, втілення культурно-просвітницьких та наукових проектів у галузях наркополітики; 

- Створення платформи для правозахисту та адвокації вразливих соціальних груп;

- Розробка та впровадження програми  “CopWatch” яка має на меті контроль за діяльністю МВС та попередження порушення прав громадян у сфері обігу наркотиків та ПАР(психоактивні речовини);

- Розробка та впровадження програми “Зниження шкоди”, яка відповідає реальним викликам суспільству сьогодення;

- Організація та проведення семінарів, наукових досліджень, круглих столів, конференцій, наукових шкіл, виставок і резиденцій; 

- Поширення результатів діяльності зокрема, наукових досліджень, дискусій, семінарів, конференцій тощо з використанням сучасних інформаційних ресурсів; 

- Освітня діяльність та поширення серед населення прогресивних суспільних практик у сфері наркополітики;

- Відкритий доступ до медичних,  в тому числі, нарковмісних препаратів для всіх пацієнтів;

- Впровадження дієвих механізмів профілактики і підтримки людей з наркозалежністю, які зазнають насильства, враховуючи статеву приналежність;

- Боротьба з агресивною пропагандою, що призводить до перекручування фактів стосовно наркозалежних людей, пов'язаних з вживанням наркотиків, вагітністю, інформаційними кампаніями стосовно примусових абортів і стерилізації, відбиранням дітей тощо;

- Поширення передових світових практик у галузі наркополітики; 

- Розробка та внесення до державних органів і органів місцевого самоврядування програм і пропозицій в галузі наркополітики, освіти та урбаністики;

- Висвітлення проблем сфері наркополітики в ЗМІ; 

- Сприяння реалізації державних програм, які відповідають програмі партії з наркополітики; 

- Законодавче врегулювання доступу українських науковців до вивчення медичних властивостей канабісу та будь яких інших речовин.

- Прийняття  законопроекту який регламентує обіг медичного канабісу для пацієнтів України та визнання його невідкладним. Ми підтримуємо ідею проекту закону 10313 в основі, але бажаємо детальніше прописати запобіжні механізми, котрі б обмежували доступ до виробництва ліків на основі канабісу для великих корпорацій та стимулювали розвиток середнього та малого бізнесу. Ми впевнені, що це дозволить Україні зайняти провідну позицію у цьому сегменті ринку, а не просто стати джерелом дешевої сировини для фармацевтичних гігантів. 

- Внесення змін до законодавства щодо декриміналізації ч. 1 статті 309 Кримінального кодексу України із збереженням за цими діяннями статусу адміністративного правопорушення. Ця стаття ККУ передбачає кримінальне переслідування за вчинення дрібних правопорушень, пов’язаних з наркотиками і є стимулом до розвитку корупції у правоохоронних органах;

- Врозроблення нових стандартів встановлення малих, великих, особливо великих розмірів наркотиків, що перебувають у незаконному обігу, у напрямі підвищення їх порогової кількості(188 наказ МОЗ); 

- Створення повноцінної системи державного і громадського моніторингу вживання наркотиків та алкоголю; 

- Забезпечення сучасних наукових підходів у вивченні та врегулюванні сфери рекреаційного вживання наркотиків та ПАР у людей, що не є наркозалежними;

- Забезпечення участі людей з наркозалежністю в дослідженнях, плануванні, розробці, реалізації, моніторингу та оцінці будь-яких програм, які їх стосуються;

- створення сучасних державних реабілітаційних центрів для людей з наркозалежністю, де головним пріоритетом має стояти повага до людської гідності, науково доведені механізми лікування, включаючи програми замісної підтримувальної терапії, програми реабілітації і ресоціалізації. 

Також ми виступаємо за жорсткий контроль за дотриманням прав людини та медично-наукового підходу у всіх реабілітаційних  та пенітенціарних закладах України.